Співробітники Служби порятунку нагадують людям про небезпеку розведення вогнищ на відкритих територіях та під час прибирання присадибних ділянок.
Найчастіше пожежі у природних екосистемах виникають у результаті людської недбалості та неуважності. Особливо збільшується кількість такого роду пожеж у весняно-літній період. В першу чергу, при спаленні сухостою, люди знищують не тільки сміттєві залишки, але і своє здоров’я, а також завдають значної шкоди довкіллю!
Під час процесу горіння рослинних залишків виділяються мікрочастинки диму до складу яких входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук.Із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Пластик та поліетилен при згоранні виділяє до 70 різноманітних хімічних сполук в повітря, більшість з яких отруйні для людини.Тому, випалювання, яке порушує стан навколишнього природного середовища завдає непоправної шкоди здоров’ю населення та винищує зелені насадження. Але, катастрофічною причиною під час спалювання сухих рослинних залишків є виникнення пожеж, які можуть перерости у великомасштабні пожежі.
Співробітники Служби порятунку нагадують людям про небезпеку розведення вогнищ на відкритих територіях та під час прибирання присадибних ділянок, випалювання сухої трави та сміття. Рятувальники особливо наголошують на необхідності суворого дотримання правил безпеки під час відвідування лісових масивів, адже порушення елементарних правил пожежної безпеки може стати причиною масштабних пожеж та трагічних наслідків.
Крім того, рятувальники нагадують, що самовільне випалювання рослинності або її залишків суворо забороняється.
Ст. 50 Конституції України гарантує кожному безпечне для життя та здоров'я довкілля, а ст.66 трактує, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки. Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме "випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу тягне за собою накладення штрафу на винних осіб: на громадян від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
