У селищі Стара Ушиця відбулося прощання із загиблим Героєм Юрієм СКРИПНИКОМ

ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ!

2 вересня 2025 року, скорботний день для всіх жителів нашої громади. У селищі Стара Ушиця відбулося прощання із загиблим Героєм Юрієм СКРИПНИКОМ - Розвідником-радіотелефоністом розвідувального відділення розвідувального взводу.

На колінах «живим коридором» обабіч дороги з квітами, державною символікою та сльозами на очах тіло загиблого воїна проводжали сотні людей: родичі, друзі, представники влади та військовослужбовці, жителі всієї громади.

Скрипник Юрій Анатолійович народився 23 серпня 1987 року в селищі Стара Ушиця.

З дитинства був добрим, щирим та доброзичливим.

Навчався у Староушицькій спеціалізованій школі І–ІІІ ступенів екологічного напрямку.

У шкільні роки навчання давалося не завжди легко, проте Юрій вирізнявся відкритістю, людяністю та щирим ставленням до оточення. Найбільше він цінував дружбу й завжди залишався вірним товаришем.

У 2005 році закінчив школу, після чого вступив до Кам’янець-Подільського індустріального коледжу, де здобув спеціальність «Монтаж і експлуатація електричного устаткування підприємств і цивільних споруд».

Був людиною, яка допомагала всім, хто потребував підтримки — і роботою, і словом. Дуже працьовитий, щирий та відданий, Юрій завжди знаходив час і сили, аби підставити плече ближньому. Його знали як добродушну й світлу людину.

Після закінчення навчання працював за фахом у Староушицькій районній лікарні.

У 2022 році Юрій був призваний на військову службу до 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Проходив службу на посаді розвідника-радіотелефоніста розвідувального відділення розвідувального взводу механізованого батальйону.

У військовій службі проявив себе як дисциплінований, мужній та надійний боєць, якого щиро поважали побратими.

Влітку 2023 року, під час боїв, Юрій отримав осколкове поранення, накривши собою товариша й врятувавши йому життя. Крім того, він неодноразово витягував поранених побратимів з поля бою, ризикуючи власним життям.

Ці дії назавжди закарбували його ім’я серед справжніх Героїв.

10 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області,

Юрій віддав своє життя за свободу й незалежність України.

За проявлену мужність і самопожертву був нагороджений Відзнакою Президента

В шані схиляємо голови перед безсмертним подвигом нашого Героя!

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!