У с.Гораївка відбулося прощання із загиблим Героєм Анатолієм КОЗЛОВИМ

  • 547

Фото без опису

💔ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ!🇺🇦

🕯Сьогодні, 3 січня 2024 року, скорботний день для всіх жителів нашої громади. У с. Гораївка відбулося прощання із загиблим Героєм – Анатолієм КОЗЛОВИМ.

Героя провели в останню дорогу сотні вдячних жителів громади, родина загиблого, представники влади, друзі, побратими, військовослужбовці. Жителі села та мешканці навколишніх сіл, утворивши «живий коридор» пам‘яті та шани.

КОЗЛОВ Анатолій Леонідович, народився 03 січня 1985 року в місті Єнакієве Донецької області в багатодітній сім’ї шахтаря.

У 1991 році пішов до 1-го класу в м. Єнакієве.

В 1995 році малий Анатолій разом з матір’ю переїхали на проживання до селища Слобідка Глушковецька Ярмолинецького району Хмельницької області, де закінчив 11 (одинадцять) класів в 2002 році.

Анатолій був дуже трудолюбивою дитиною, і ще з малих літ завжди допомагав матері на роботі в полі.

В 2002 році вступив до вищого професійно-технічного училища №4 в м. Хмельницькому по закінченні якого здобув професію столяра.

Після досягнення 18-ти річного віку в 2003 році був призваний на строкову службу Ярмолинецьким військовим комісаріатом та проходив службу в ВЧ.

А 0553 8 полк «спецпризначення».

Після закінчення служби в армії повернувся додому та працював на різних роботах, а зокрема столярем на заводі в м. Хмельницькому.

В 2006 році познайомився з майбутньою дружиною Світланою з якою в 2007 році одружився. В подружжя народилось двоє діток, донька – Марія та син – Марк, разом з сім’єю проживали в селі Гораївка Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Згодом реалізувався та здобув кілька середньо спеціальних та одну вищу освіту.

В 2010 році працював шахтарем в м. Вуглегірську Донецької області.

В 2011 році перекваліфікувався до ДСНС та працював рятувальником в смт Стара Ушиця (низ) на рятувальній станції аварійно рятувального загону № 3 головного управління ДСНС у Хмельницькій області.

У 2018 році досяг звання «старшини» та був нагороджений нагрудним знаком «За відвагу у службі».

Пізніше був переведений в м. Хмельницький на посаду сапера ДСНС, а у вересні 2019 року був звільнений зі служби за станом здоров’я.

Рано Анатолій залишився без батьків, у вересні 2018 року помер батько, а у вересні 2021 року померла його мати.

Трохи згодом Анатолій виїхав за кордон на роботу.

Та тільки почувши про початок війни 09 березня 2022 року Анатолій повернувся додому і вже 10 березня добровільно пішов до Кам’янець-Подільського районного територіального центру комплектування та вступив до лав ЗСУ, Військова Частина А 0515 (рядовий солдат).

😢КОЗЛОВ Анатолій Леонідович загинув 13 березня 2022 року в селі Мощун Бучанського району Київської області при виконанні бойового завдання.

Був нагороджений медаллю «За бойові заслуги посмертно» від Військової Частини та Орденом «За мужність посмертно» згідно Указу Президента України.

26 грудня 2023 року його було ідентифіковано.

В шані схиляємо голови перед безсмертним подвигом нашого Героя! Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя.🇺🇦

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!🇺🇦

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису