РІК НЕЗЛАМНОСТІ! ЯКИМ ВІН БУВ ДЛЯ НАС?
РІК НЕЗЛАМНОСТІ! ЯКИМ ВІН БУВ ДЛЯ НАС?
24 лютого 2022…Страшна біда, яка прийшла в дім кожного українця, назавжди змінила наші життя. У нас більше немає планів на майбутнє, немає спокою…
Відчай, страх, біль, розпач, злість, ненависть! Ці почуття окутали нас з голови до ніг, але надія та віра все ж не полишали нас!
МИ ВОЛОНТЕРИЛИ
З перших днів вторгнення, кожен житель нашої громади став волонтером і одночасно — надійним тилом для наших військових. В нашій громаді створено потужний Волонтерський рух у всіх населених пунктах. Активно збирали необхідні речі, продукти харчування, ліки, ковдри та подушки, ліжка та матраци для армії, бійців територіальної оборони, евакуйованого населення, яке масово прибувало до нашої громади з місць бойових дій. Місцеві жінки ліплять вареники, печуть печиво для наших бійців, плетуть сітки. Пункти збору діяли у кожному старостинському окрузі. Проводилися збори волонтерів з метою аналізу потреб. Спільно з волонтерською спільнотою готувалися додаткові укриття, житло для внутрішньо переміщених осіб, які прибували до нашої громади шукаючи прихисток. Сильна чоловіча стать стає на захист нашої громади. З добровольців сформовані підрозділи громадського формування з охорони громадського порядку Староушицької територіальної громади «Дністер». Власними силами вони виготовляють протитанкові загородження з металу, ліжка для переселенців.
МИ ДОНАТИЛИ
Збирали добровільні внески, за які купували необхідні речі для наших бійців. Багато напряму перераховували на ЗСУ. Організовували благодійні акції в підтримку ЗСУ. І навіть маленькі жителі нашої громади щодня щиро допомагають армії, збираючи кошти для військових.
Ініціативою працівників селищної ради став щомісячний збір одноденного заробітку, який розподіляли на закупівлю першочергових потреб для наших військових.
МИ ВТРАЧАЛИ
Багато жителів нашої громади мобілізовані. На жаль, 5 Героїв не повернулись з поля бою. Вони до останнього подиху боронили рідну землю. Вічна їм пам’ять та слава, доземний уклін за безцінний подвиг! Щирі співчуття родинам.
ВАЖКО, АЛЕ ВАРТО…
Весь цей рік ми працювали заради спільної Перемоги. Ми ховались в укриттях, звикли до тривог і пронизливих сирен. Ми сиділи без світла, заощаджували електроенергію, але зберігали вогник тепла у серці, не припиняючи дякувати ЗСУ за можливість працювати, навчатися, жити…за кожен світанок і за кожен вечір, за їхню незламність та мужність, сміливість та стійкість.
Головне – ми не розгубили віри, попри страх, біль і сум продовжували рухатись вперед. Попереду багато боротьби, але ми точно знаємо, що вийдем з неї Переможцями, бо здобули найголовніше – національну єдність заради спільної мети, незламність і віру в Україну та мужніх Героїв, що боронять її кордони. Ми викарбували свій, український, генетичний код, який не під силу зламати російським терористам.
ЦЕ – МИ, УКРАЇНЦІ, НАЦІЯ НЕСКОРЕНИХ!
РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!
