«ВИБРАТИ СПІЛИЙ КАВУН – МИСТЕЦТВО»
«ВИБРАТИ СПІЛИЙ КАВУН – МИСТЕЦТВО»
Ця гігантська ягода «прикотилась» в цивілізований світ зі спекотливої Африки дуже давно. В нас почали вирощувати кавуни в XVII віці після спеціального царського указу. В результаті багатовікової селекції виведено велику кількість різноманітних сортів.
У складі цього солодкого овочу наших баштанів багато фруктози, яблучної та лимонної кислот. Ніжна клітковина кавуна, начинена пектинами, підсилює перистальтику кишечнику, сприяє виведенню холестерину. Правильно вирощений спілий кавун – це справжнє сховище фолієвої кислоти та заліза, тому кавуни корисно вживати хворим із недокрів’ям, гастроентероколітами, хронічним гепатитом, атеросклерозом.
Кавуни корисні при хворобах нирок, жовчних та сечовивідних шляхів, серцево-судинної системи, оскільки цей овоч має чудові сечо- та жовчогінні властивості. Систематичне вживання кавунів поліпшує здоров’я хворих подагрою, сечокам’яною хворобою та іншими порушеннями обміну речовин.
Кавун має легкий послаблюючий ефект, тому разом із властивостями природнього діуретика він просто прекрасно виводить шлаки з організму.
Використовують сік та м’якуш кавуна і в косметиці.
Всі хоч раз чули, що серед кавунів найсмачніші жіночі представниці. Щоправда, розібратися, що таке «велика попка» – частина з хвостиком, коли перед тобою купа смугастого добра, доволі складно. До того ж, насправді, найбільші кавуни – це завжди найсолодші, найсоковитіші, найароматніші та найспіліші. Скільки не стукай по кавуну, як його не крути, але ймовірність, що «кіт у мішку» несмачний, велика. І не обов’язково тому, що накачані вони селітрою, щоб швидше червоніли, чи оброблені нітратами, які в організмі перетворюються на небезпечні для людини нітрити. Не виключено, що виберете ви собі кавун із кормової партії. Саме кормові кавуни великі, але не соковиті, а водянисті, блідо-рожеві й не мають ні смаку, ні запаху. Вони для здоров’я не шкідливі, навіть навпаки – клітковина допомагає очищати організм, але задоволення від них ніякого.
Вчені-біологи констатують, що стиглий кавун обов’язково покритий твердою шкіркою – кутикулою. Таким чином природа зберігає плід, який відірвався від бадилля, від втрати вологи та мінеральних речовин. Кутикулу стиглого кавуна не проштрикнути ні пальцем, ні навіть нігтем. Цей міцний „панцир” покликаний захищати соковиту м’якоть навіть від спекотного сонця доволі довго. Це якщо дозрілі й кутикула, і те, що під нею. Якщо ж ніготь без проблем входить у поверхню кавуна, то це означає, що він недостиглий.
Некондиційність кавуна можна відчути носом. Треба потерти шкірку кавуна і понюхати його. Запах свіжоскошеної трави, певно, для багатьох приємний. Але коли він у кавуна, то це означає, що під шкіркою недостигла м’якоть.
Про зрілість кавуна можна дізнатися, якщо стискати його. Якщо руки відчувають, що смугаста куля чинить протидію або пружинить, то це значить, що плід стиглий.
Загальновизнано, що будь-який стиглий кавун має максимально контрастну за кольором шкіру, якщо він отримав достатньо світла, тепла, поживних речовин і вологи. Найкраще контрастність розпізнати, коли плід смугастий – його темні фарби мають бути майже чорними.
У кавуна, який сповна вилежав своє на баштані, тобто дозрів, природно, пересихає «пуповина» – хвостик. Його сухість також є однією з ознак стиглості.
Світла пляма збоку великої диво-ягоди у кутикулі – теж до гарного смаку. Вона з’являється тому, що природно відірваний від стебла кавун припиняє продукувати вже непотрібний йому хлорофіл – і під дією світла з’являються світлі плями. Бокова мітка у стиглого плода за кольором має бути насичено жовта, навіть трохи помаранчева.
Всередині достиглого у природних умовах кавуна усі зернятка повинні бути темно-коричневого або навіть чорного кольору. Навіть перестигла ягода, зацукрена і зі «сніжком», має міцну серцевину.
Кавун може бути підступним – у ньому дуже стрімко розмножуються небезпечні, так звані аерофільні, бактерії, які можуть проникнути всередину плода навіть через невеличкі «ранки» чи порізи. Тому небезпечно для здоров’я купувати вже порізані кавуни, якщо їх треба ще кудись транспортувати, і навіть надрізані «для проби». На сонці м’якоть кисне, на неї попадають бруд, мікроби. Отримати кишкове захворювання за таких умов дуже легко. Кавун потрібно їсти одразу. Навіть якщо є холодильник, вживати цей продукт через добу після того, як його розрізали, не варто.
Щоб мікроорганізми та залишки отрутохімікатів не потрапили в наш організм, дотримуйтесь й елементарних гігієнічних правил: мийте руки перед уживанням їжі, ретельно помийте і сам кавун м’якою губкою в проточній воді.
Працівниками санітарно-гігієнічної лабораторії Кам'янець-Подільського районного відділу ДУ «Хмельницький ОЦКПХ МОЗ України» було проведено дослідження кавуна на нітрати. Вміст не перевищував встановлені допустимі норми.
При потребі працівниками нашої установи можливі дослідження продуктів які мають підвищену здатність до нагромадження нітратів: столові буряки, салат, шпинат, редиска, кріп, селера, капуста кольрабі, кабачки, гарбузи, дині, білоголовій капусті, моркві, зеленій цибулі, картоплі,кавунах, огірках, перці солодкому, баклажанах, помідорах, часнику, зеленому горошку.
В.о завідувача
Кам’янець-Подільського районного відділу
ДУ «Хмельницького ОЦКПХ МОЗ» Олег Чайковський