ПАЛИТИ ЛИСТЯ ТА СМІТТЯ-ЗАБРОНЕНО!

  • 343

ПАЛИТИ ЛИСТЯ ТА СМІТТЯ-ЗАБРОНЕНО!

Щороку восени та на весні починається сезон паління листя, сухої трави та інших рослинних решток. Люди, які палятьсуху траву, завжди переконані, що цим вони покращуютьврожайність. Це твердження – міф.      

Коли спалюється сухостій, то гине вся мікрофлора, щозазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. Окрім того, в середовище викидаються речовини, що виділяються в процесігоріння та є шкідливими для органів дихання. Як бачимо на практиці дані діяння призводять до великої біди та завдаютьвеликої шкоди довкіллю, здоров’ю людини.Дуже часто спалення сухої трави переростає у великомаштабні пожежі. Швидкість поширення вогню при вітряній погодінадзвичайно висока, а тому локалізувати її на відкритихтериторіях дуже важко.Особливо небезпечним є спалюваннясухої трави на полях, через які проходять високовольтні лініїелектропередач, поблизу лісових масивів. У населенихпунктах таке «господарювання» теж ні до чого доброго не призводить: спалення сухої трави, листя чи бадилля на присадибних ділянках переростає у неконтрольоване горіння, часто загрожує знищенням будівель і споруд житловогосектору.

Доводимо до Вашого відома, що за спалювання сухої рослинності може настати адміністративна відповідальність, а саме в статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення говориться: «Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинності, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу – тягне за собою накладання штрафу на громадян від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Окрім адміністративної відповідальності, Кримінальним Кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за знищення майна внаслідок пожеж.

Що робити із сухою травою,опалим листям,рослинними залишками,то що…

На думку екологів, компостування – один ізнайбезпечніших способів переробки листя. Його слідприбирати до спеціальної ями, яку бажано зробити у місці, куди не потрапляє сонце. Для цього рекомендуютьлистя укладати шарами і кожен присипати землею. Періодично його перегортати. Компост утворитьсяорієнтовно через майже пів року. Він вважаєтьсяготовим, якщо перетворився на однорідну темнурозсипчасту масу, яку можна застосувати як добриво. «Якщо мова йде про сухий бур’ян, то він ідеально підходитьдля компосту. Можна викопати компостну яму, а траву перемішати із землею та водою. Потім цей компост можнавикористати у господарстві».А ще сухе листя також можнарозіслати рівним шаром на городі та перекопати землю. Ґрунтові організми самі перероблять його у родючийгумус. Аби не спалювати суху рослинність, її можназастосовувати у тваринництві. Приміром, для облаштуванняприміщень для свійських тварин, а саме для утеплення. «Якщо це трава невисока і м’яка, то її можна використовуватияк підстилку у садівництві, або як сіно для підстилки кролів, курей і т.д. Вона дуже добре вбирає вологу і одночаснозберігає тепло. Тому її використовують так само як і солому». Якщо сухої рослинності забагато, її можна відвезти на сміттєзвалище.

Державна служба з надзвичайних ситуацій України в Камянець-Подільському районі звертається до всіхмешканців краю з проханням дотримуватись правил пожежної безпеки у поводженні з відкритим вогнем, не спалювати суху траву та залишки рослинності, не провокувати таким чином виникнення пожеж, котрі можутьзавдати чимало шкоди оточуючим та довкіллю.

За інформацією Камянець-Подільського РУ

ДСНС України у Хмельницькій області