Прощання з Героєм - Дмитром КОШЕВАТИМ
8 вересня 2026 року, скорботний день для всіх жителів нашої громади. У с.Чабанівка відбулося прощання із загиблим Героєм – ДМИТРОМ КОШЕВАТИМ.
Героя провели в останню дорогу сотні жителів громади, родина загиблого, представники влади, духовенство, друзі, побратими, військовослужбовці. Жителі села та мешканці навколишніх сіл, утворили «живий коридор» пам‘яті та шани.
Кошеватий Дмитро Михайлович народився 15 січня 1995 року в селі Чабанівка.
У 2001 році розпочав навчання в Чабанівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів. Після закінчення 11 класу вступив до Кам'янець-Подільського професійного будівельного ліцею, де у 2013 році здобув професію реставратора декоративних штукатурок і ліпних виробів.
18 травня 2016 року за рішенням призовної комісії Кам'янець-Подільського району Хмельницької області був призваний на строкову військову службу. Під час служби прийняв важливе рішення — підписав контракт і виконував військовий обов'язок у районі проведення антитерористичної операції.
13 листопада 2020 року в житті Дмитра сталася одна з найщасливіших подій — народився його син Максим.
15 серпня 2025 року Дмитра КОШЕВАТОГО було мобілізовано Кам'янець-Подільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Не вагаючись, він знову став на захист рідної землі, залишаючись вірним військовій присязі та своєму обов'язку перед Україною.
Кулеметник 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А1302 КОШЕВАТИЙ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ загинув 11 квітня 2026 року, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність північно-західніше н.п. Русин Яр Донецької області. Він до останнього залишався вірним військовій присязі та своєму народові.
Із 12 квітня 2026 року Дмитро вважався зниклим безвісти. Для його рідних це були довгі місяці болісного очікування, надії та молитви. Кожен день живилася віра в те, що він живий і неодмінно повернеться додому. Та, на превеликий жаль, надія змінилася невимовним болем — Герой повернувся до рідного села на щиті.
Сьогодні ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю Дмитра КОШЕВАТОГО — мужнього воїна, люблячого сина, чоловіка, батька, друга, який віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.
Його подвиг назавжди залишиться в нашій пам'яті, а його ім'я буде вписане в історію нашої громади та нашої держави.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Дмитра. Розділяємо ваш біль і сумуємо разом із вами.
Герою вічна слава!
Перед кожним загиблим Героєм ми в боргу за наш щоденний спокій! Пам’ятаймо!
Герої не вмирають!
